До найзліших «прямих» ворогів суниці слід віднести в першу чергу личинку хруща.

          Хрущ                                           Личинка хруща

 Ще її називають в народі сальник, борозняк. Тіло личинки м'яке, легко травматичне. Шкодить (дуже) тим, що з'їдає корені рослин, внаслідок чого рослина гине. Візуально виявити личинку хруща важко, але попрактикувавшись ©, можна. Наприклад, весною, після прогрівання ґрунту, коли личинки піднялись із глибини (зимують на глибині 1 —1,5 м), вони починають підгризати корені рослин, внаслідок цього рослина починає в'янути, листяні пластинки трохи скручуються. Якщо дивитися безпосередньо на цю рослину, то можна нічого і не помітити, а от якщо дивитися на всю ділянку, то можна виділити на ній окремі рослини, які відрізняються від інших за вищенаведеними ознаками. Викопавши таку рослину, з вірогідністю 95 % ви побачите в зоні кореня 1 —2 (інколи до 5) личинки, які частково вже з'їли корінь. Як на мене, цей шкідник найбільше приносить розчарувань фермерам. Боротьбу із личинками хруща можна (точніше — треба) починати ще із висіву в якості сидератів (і добрив) гірчиці білої або люпину алкалоїдного. Щодо останнього, то його зелену масу треба приорати у фазі появи зелених бобів. Внаслідок поїдання їх личинками, більшість останніх гине. Одним із заходів (до речі, загальноприйнятим на промислових плантаціях) є внесення в ґрунт аміачної води із розрахунку 2 т/га. Я не є прихильником цього способу, зважаючи на його антиекологічність. Але це — варіант... Ще один варіант — це внесення інсектицидів. «Актара», «Пірінекс» та багато інших є в продажу. Постійно з'являються під новими торговими марками десятки і сотні препаратів. Я користуюся «Актарою» — задоволений. (Не вважати за рекламу) У випадку з інсектицидами, є кілька варіантів розв'язання проблеми. Перший — виявлення уражених кущів і внесення певної кількості препарату локально. Плюси: економія препарату, точна вибіркова дія. Мінуси: пропуски уражених рослин (не завжди видно), солідні витрати часу на великих плантаціях. Другий — внесення препарату через систему фертигації (крапельного поливу). Плюси: швидко, виключна дія (без пропусків). Мінуси: великі витрати препарату (недешевого), антиекологічність. Вибір за вами. Як на мене, то перший варіант (особливо при невеликих ділянках та несильному ураженні) — кращий. Є ще багато екологічних варіантів: від пошуку личинок за допомогою слухових електронних приладів вартістю біля 3 000 у. а, до дротяних «шпичок», якими неодноразово протикають прикореневу зону конкретної рослини з різних сторін під різними кутами, в результаті чого личинки механічно пошкоджу¬ються і гинуть. Ефективність останнього — близько 90 % (перевірено на власному досвіді), після 10—15 проколів. Не дивлячись на екстенсивність цього способу, він має право на життя, тим більше з екологічної точки зору. 

 Ще одним ворогом суниці є гусінь совки.

  На відміну від личинки хруща, тіло цієї гусені тверде, пружне, важко піддається травмуванню. Схоже на гумове. Навіть гострим ножем важко порізати. Шкодить тим, що під'їдає молоді пагони та кореневі утворення, корені. Важко виявити візуально, а навіть якщо і вдасться, то найчастіше — вже пізно. Найефективніше боротися за допомогою інсектицидів. Сучасні агротехнології більше вертаються до біологічних методів боротьби. Одним із таких є розселення на плантації комах ентомофагів. Наприклад, трихограми. Вони досить ефективно паразитують на гусеницях совки, вбиваючи її. До речі, такий біологічний захист, як використання комах—ентомофагів стає все більш популярним в світі. Про Україну тут поки що мова не йде. І це стосується не тільки гусені совки. Також дієвим методом у боротьбі з совкою, кажуть спеціалісти, може бути полив дощуванням в період виходу гусениць, для формування лялечки. Але визначення цього періоду простим смертним не під силу. Потрібні спеціальні досліди.

 Дротяник

 Також шкодить насадженням суниці садової. Пошкоджує стрічку крапельного поливу, навіть якщо вона лежить не в ґрунті, а на поверхні. Борються тими ж методами, що й з личин - кою хруща. В цьому випадку інсектициди ефективно вносити через фертигацію. Також дротяника, як і совку, поїдають жужелиці, мурахи, дрібні птахи. Іншими небезпечними шкідниками суниці і є суничний кліщ та кліщ павутинний звичайний. Ефективно боротися з ними можна, використовуючи інсектициди. Є також один простий біологічний спосіб боротьби з кліщем, на жаль Щ сьогодні забутий садівниками. В міжряддях чи ар біля рослин садите у довільному порядку часник. Діє достатньо ефективно. До речі, і личинкахруща його уникає. Паразитують на суниці ще такі шкідники: капустянка або вовчок, довгоносики (малиново-суничний, сірий бруньковий, землистий), пильщик суничний, нематода сунична, листокрутка сунична та багато інших. Правильно і своєчасно виявивши їх і застосувавши потрібний інсектицид, шкідників можна позбутися. Також шкідниками є слимаки, миші, хом'яки, ховрахи, кроти та, як не дивно, кури, коні, корови, люди , та інші дикі тварини. Слимаки особливо непогано почувають себе під укриттям поліетиленової плівки (волокна). Виходять вночі. Поїдають плоди. Ефективних методів боротьби не винайдено. Але якщо на вашій плантації живуть жаби, вужі, то позбуватися їх не варто. Останні дуже ефективно борються із слимаками, як, до речі, і з мишами. Миші, хом'яки, ховрахи пошкоджують стрічки крапельного поливу, плівку, агроволокно, можуть пошкоджувати і самі рослини. З ними треба боротися усіма можливими методами. Розкладання отруйник приманок застосовується найчастіше. Миші можуть бути корисними, поїдаючи слимаків. Але ця користь їх присутності не виправдовує. Кроти. Чи відносити їх до шкідників, питання спірне. Копаючи ходи, вони як і миші розпушують ґрунт, але разом із тим підкопують рослини і поїдають вермікультуру (черв'яки, які, думаю не варто пояснювати, на скільки корисні). Але поїдають вони і гусінь совки, личинок хруща... Мабуть, все таки, більше від них користі. Далі — цікавіше. Якщо ділянка розташована в межах села, і без огорожі, додаються нові проблеми. Кури. Якщо вони «мають доступ» до плантації в період плодоношення, ви будете спостерігати «ефект слимаків». Пошкоджують плоди частково або повністю. Причому «вибирають» найкращі (великі ягоди). З іншого боку, присутність курей на ділянці не в пору плодоношення сприяє знищенню все тихже слимаків, гусені совки... Знову ж, якщо ділянка розташована в межах села, і без огорожі можна розраховувати на періодичну появу на плантації коней, корів. Як результат — розірвана плівка, стрічка крапельного поливу, потоптані рослини. А якщо тварина з'явиться на плантації, вкритій агроволокном, та ще й з цепом і припоном... ©картина може вималюватися... ЖАХ, не для людей зі слабкими нервами! Та всі ці шкідники нічого не варті у порівнянні з найстрашнішим ворогом плантації суниці — людиною! Як кажуть, «N0 соттепй » ... Висновок однозначний — огорожа обов'язкова!